Добре, якщо на вашій ділянці скелястий грунт, який дозволяє зводити будинок без фундаменту і не боятися при цьому за його стійкість. Але не кожен індивідуальний забудовник може похвалитися придбанням такого ділянки. Набагато частіше зустрічається зворотна ситуація, коли умови виявляються зовсім не такими, як хочеться. У цьому випадку доводиться якось викручуватися, підбираючи більш бюджетний варіант будівництва підстави для будинку.
У найважчому становищі опиняються ті, хто купує ділянку, розташовану в болотистій місцевості, так як до фундаменту на болоті, пред’являються особливі вимоги через дуже непростих грунтових умов. У даній статті будуть розглянуті основні види фундаментів, які можна самостійно звести на болотистому ґрунті.
Зведення будинку на болоті — вас чекає багато труднощів!
Болотистий грунт є далеко не найкращим підставою для зведення фундаменту, так як найчастіше верхній шар грунту є торф, що володіє дуже невеликим опором на стиск. Ситуація може ускладнюватися ще й великою товщиною торф’яного шару. Але якщо торф’яної шар не дуже великий, то в деяких випадках його можна видалити і зводити фундамент на розташованому під ним грунті.
Іншою проблемою, що заважає зведенню фундаменту, можуть стати грунтові води, які найчастіше на болотистих ділянках розташовуються у верхніх шарах грунту, тобто на подібних ділянках досить високий рівень грунтових вод. Виходу з цієї ситуації може бути два: або задуматися над водозниження за допомогою пристрою дренажу фундаменту , або штучно піднімати ділянку. Інакше потрібно буде готуватися до впливу сил, які з’являться при морозному обдиманні.
Існує дві досить ефективні технології по самостійному зведення фундаменту на болоті. Але перед проектуванням підстави і проведенням робіт необхідно провести певний обсяг досліджень, а потім на підставі їх вибирати глибину і конструкцію фундаменту.
попередні роботи
Перед тим, як починати самостійно зводити фундамент на болоті, необхідно за допомогою кваліфікованих фахівців або своїми силами провести дослідження фактичного змісту грунту. Для цієї мети необхідно викопати шурфи або пробурити свердловини в декількох місцях на ділянці, а потім з їх допомогою аналізувати склад грунту і то, як вона змінюється зі збільшенням глибини. Крім цього необхідно обов’язково оцінити рельєф (геодезію) ділянки і визначити фактичну глибину, на якій залягають грунтові води.
Також на вибір типу фундаменту буде впливати конструкція будинку і його сумарне навантаження. Наприклад, для господарської будівлі або невеликого будиночка, побудованого з дерев’яного каркаса, можна використовувати в якості підстави навіть дорожні залізобетонні плити були у вжитку. Найчастіше їх укладають на піщану подушку по всьому периметру будинку. Для зведення більш грунтовних будівель необхідно використовувати інші типи фундаментів, за допомогою яких можна забезпечити будівлі підвищену міцність і надійність.
фундамент палі
Інструменти і матеріали, які необхідні для зведення пальового фундаменту:
залізобетонні стовпи або палі (забивні, буронабивні або металеві гвинтові);
мастика або антикорозійний склад для подальшої обробки металевих паль;
ящик, в якому буде замішуватися цементно-бетонна суміш;
молотки, лопати;
дрібнозернистий гравій;
бетонна суміш;
арматура;
дерев’яний каркас;
опалубка, яка складається з бортів і днища;
ручної копра.
Будівництво пальового фундаменту
Якщо ви вирішили використовувати металеві або залізобетонні палі, то пам’ятайте, що підошва конструкції повинна дійти до надійного і щільного грунту, який зможе витримати в процесі експлуатації значні навантаження. Часто в якості опор використовуються забивні, буронабивні або металеві палі.
Не забувайте, що метал в процесі експлуатації може бути схильний до дії агресивного середовища, тому йому потрібно якісне захисне покриття (цинкове напилення) або ретельний захист.
Встановлювати забивні палі необхідно за допомогою спеціальної техніки, доставити яку на будмайданчик часом буває досить складно через відсутність хороших під’їзних шляхів. Буронабивні палі слід монтувати за допомогою дренування шарів грунту. Це веде до виконання великого обсягу робіт, внаслідок чого вартість такого фундаменту може зробити його абсолютно нерентабельним.
Фундамент з монолітної плити
В якості універсального засобу для облаштування на болотистому ґрунті фундаменту будинку, можна використовувати монолітну плиту, яка повинна бути облаштована за плаваючою технології з системами гідроізоляції і утеплення.
Перед початком самостійного зведення фундаменту на болотистому ґрунті, необхідно зняти рослинний шар і частину грунту, а потім спорудити підготовчу майданчик, для чого потрібно насипати шар крупного щебеню на підставу і ретельно його утрамбувати. Після цього майданчик слід залити худим бетоном (В 7,5). Коли розчин вистоїться, необхідно укласти на основу шар утеплювача, в якості якого можна використовувати Піноплекс або пінополістирол. Потім поверх теплоізоляційного шару необхідно укласти внахлест гідроізоляційний шар з плівковою мембрани, яку треба розкачати так, щоб не утворилися складки і перекоси.
Далі за допомогою брусків і дощок необхідно звести знімну опалубку навколо підготовленого майданчика. Після цього необхідно змонтувати на підставі армований каркас, використовуючи для цих цілей сталеві прути, що володіють підвищеною міцністю. Найкраще використовувати рифлену арматуру з діаметром понад 12 мм. В’язати сталеві прути необхідно за допомогою спеціального дроту напівавтоматичними гачками або вручну.
Пам’ятайте, що за монолітною технологією заливати бетон необхідно в один прийом, щоб не утворилися деформаційні, стикувальні шви. З цієї причини фахівці рекомендують замовляти бетоновоз до початку заливки.
Також варто використовувати спеціальні віброрейки під час нанесення бетонного складу, за допомогою яких можна вирівняти бетонну поверхню без особливих зусиль. Зазвичай максимальну міцність фундамент набирає як мінімум чотири тижні. Влітку цей термін може скоротитися приблизно до трьох тижнів. Для того, щоб збільшити теплоізоляцію підстави, необхідно його бічні елементи також утеплити після вистоювання за допомогою теплоізоляційних плит.
Якщо монолітний плитний фундамент на болоті, буде побудований грамотно, то це дозволить рівномірно розподілити на поверхню грунту все навантаження і не призведе до деформації будівлі або який-небудь його частини.
У будь-якої сучасної будовлі однією з головних характеристик є висота фундаменту над землею. Її показник повинен закладатися ще на стадії розробки будівельного проекту.
Величина даного параметра, в кінцевому рахунку, залежить від того, до якого класу належить споруджений споруда, а в будівельних технологіях вона використовується спільно з іншими технічними характеристиками фундаменту, такими як ширина і площа підошви.
Вибір оптимального рішення
З огляду на те, що підготовка фундаменту веде до значних витрат, всі забудовники намагаються якомога краще оптимізувати основні параметри споруди, яке належить зводити. При фіксованій ширині і глибині, висота фундаменту над землею, є єдиною величиною, значення якої можна регулювати і вибирати на свій розсуд.
Потрібно звернути увагу на те, що все, що розташоване вище нульової позначки, відноситься до надземної частини споруди, для створення якої допускається використання більш дешевих матеріалів.
Для чого потрібна надземна частина фундаменту?
Якщо говорити про загальний випадку, то надземна частина фундаменту відіграє роль сполучної ланки на перехідному ділянці від грунту до повітряному середовищі. Необхідно також відзначити, що під час експлуатації споруди саме дана частина фундаменту піддається найбільшому руйнівній дії, який чинять кліматичні чинники, тому необхідно більш детально пояснити, для чого ця частина взагалі призначена:
В першу чергу дана частина фундаменту є цоколем, і завдяки цьому така монолітна конструкція вважається більш кращою, ніж «фундамент + цоколь».
Дана частина споруди є природним захистом від проникнення до стін будівлі вологи, яка реалізується за рахунок того, що піднімається межа «фундамент — стіна» на більш високий рівень, який для стрічкових фундаментів становить 200 міліметрів.
У деяких випадках піднесення фундаменту над землею необхідно для того, щоб облаштувати підвальне приміщення. В цьому випадку висота фундаменту повинна вибиратися з урахуванням всіх даних, які були закладені в будівельному проекті.
Даний параметр для фундаменту пальового і стовпчастого типу становить також 200 міліметрів. Так само, як і з стрічковим фундаментом , таке піднесення дозволить повністю виключити вплив грунту на саму будову. Даний показник можна змінити в тому випадку, якщо в районі забудови місцевість має складний рельєф.
Вибираючи параметр піднесення, необхідно враховувати можливу усадку споруди, її значення залежить від поверховості споруди і якості грунту.
За допомогою збільшення цього параметра можна запобігти руйнуванню стін будівлі, яку передбачається звести. Прикладом може бути лазня. Для будівель такого типу значення даного параметра вибирається найчастіше приблизно в 500 мм. Іноді цоколь будівлі можна надбудовувати з того чи іншого виду матеріалу.
висновок
Роблячи висновок, можна сказати, що для того, щоб визначити необхідне значення висоти фундаменту над землею, потрібно просто додати мінімум 200 мм до його виступаючої частини. З огляду на середньорічну товщину снігового покриву в регіоні, де ведеться будівництво, дана цифра може змінюватися в межах 100 міліметрів.
Потрібно також звернути увагу на те, що, на думку фахівців, чим більшою висоти буде дана частина фундаменту, тим краще. В ідеалі, величина фундаментної частини, яка височить над землею, повинна бути близько 360-450 міліметрів.
Не варто також забувати і про гідроізоляцію, за допомогою якої можна повністю виключити можливість потрапляння вологи до несучої конструкції будівлі.
Опалубкою називають систему, яка застосовується в будівництві і необхідна для того, щоб надати потрібну форму різноманітним конструкціям із залізобетону і бетону. Складається опалубка з палуби і кріпильних елементів. Палуба стикається безпосередньо з бетонною сумішшю і впливає на її якість. Ліси й кріплення забезпечують стійкість всієї системи. Для створення даної конструкції необхідна дошка для опалубки.
Щоб залити стрічковий фундамент , вам обов’язково потрібно опалубка. В даний час можна придбати металеві розбірні моделі опалубки, але вони мають досить високою вартістю, що обмежує можливість їх використання. Такі конструкції найкраще використовувати для багаторазового застосування. Якщо ж вам потрібно зробити опалубку для фундаменту при будівництві приватного будинку, то кращим варіантом в цьому випадку буде перевірена роками дерев’яна опалубка.
Матеріали для опалубки
Опалубка, яка виготовляється з дерев’яних дощок, являє собою знімну тимчасову конструкцію, яка допоможе вам надати форму вашому фундаменту, і до всього іншого вона не дозволить бетону розтектися і заповнити собою всю траншею. Така опалубка являє собою дерев’яні щити, які збиваються з дощок.
Для виготовлення даного виду опалубки можна використовувати дошки будь-якої породи. Найчастіше для цієї мети застосовують дошки з недорогих порід дерева, так як в подальшому вони практично не будуть використовуватися і тому нераціонально використовувати більш дорогі матеріали. Оптимальним варіантом вважаються соснові дошки для опалубки 3-4 сорту.
При виготовленні опалубки можна використовувати як необрізні, так і обрізні дошки. Однак не варто забувати, що при монтажі опалубки щити будуть збиватися таким чином, щоб до маси бетону була звернена лицьова сторона дощок, яка обов’язково повинна бути рівною. Від цього буде залежати якість поверхні вашого фундаменту.
Технологічні вимоги: вологість і розміри
При виборі дощок основні вимоги пред’являються до їх товщині і довжині. Довжину дошки потрібно підбирати з урахуванням розмірів траншеї, а під час установки щитів опалубки потрібно робити так, щоб дошки трохи виступали за кордону предполагемого фундаменту.
Не секрет, що бетон має дуже високу щільність і надає досить великий тиск на стінки опалубки, тому дошки, з яких будуть збиватися щити, повинні мати таку товщину, яка дозволить їм витримати тиск, який буде створюватися бетонної сумішшю. Рекомендується використовувати для опалубки дошки товщиною 25-50 мм. Звичайно, при бажанні можна використовувати і більш товсті дошки, але більш тонкі застосовувати не слід, так як це чревате наслідками.
Ширина дощок, використовуваних для опалубки, не так важлива, можна використовувати ті, які є в наявності. Але ідеальним варіантом є дошка, чия ширина складає 15 см.
Для того, щоб уникнути запітиванія бетонної суміші дошками, потрібно обов’язково вибирати такий матеріал для опалубки, вологість якого складає не менше 25%.
Даний параметр дуже важливий з двох причин:
Надалі ви зможете знову використовувати дошки, з яких були зроблені щити, так як вони не просочаться цементним молоком і, відповідно, збережуть в повному обсязі всі свої технологічні властивості.
Також, це дозволить зберегти якість бетону на належному рівні, так як якщо бетон буде вбиратися в поверхню дощок, то перш за все будуть вбиратися скріплюють елементи.
Використання дощок
Дошки необхідно з’єднувати таким чином, щоб в подальшому їх можна було використовувати знову.
Для цього слід при скріпленні щитів опалубки забезпечити:
Цілісність дощок. Щоб цього домогтися рекомендується використовувати цвяхи для з’єднання дощок. При цьому бажано загнути кінці цвяхів, щоб вони могли залишитися в своєму становищі, коли на опалубку буде тиснути бетон.
Фахівці не рекомендують використовувати шурупи для скріплення щитів, так як бетон їх може видавити, що призведе до порушення цілісності дощок. Крім цього необхідно встановлювати розпірки з зовнішньої сторони щитів, які зможуть обмежити випинання дощок при великому тиску з внутрішньої сторони конструкції.
Збереження всіх їх якостей під час заливки. Для того, щоб зберегти всі властивості дощок, необхідно запобігти при усмоктуванні потрапляння бетону в них. Щоб цього уникнути, потрібно дотримати дві умови — використовувати ізолюючі матеріали і застосовувати в конструкції дошки, що мають високу вологість.
Для того, щоб вологість дощок підвищилася, необхідно перед заливкою бетону змочити їх водою. Як ізолятора дуже добре підійде пергамін, поліетилен і руберойд, які легко можуть бути закріплені на дошці за допомогою степлера .
Якщо ви зможете зберегти цілісність дощок і всі їхні властивості, то в подальшому, після розбирання щитів, ви зможете використовувати дошки для інших потреб. Для спорудження огорожі або для спорудження лицьових поверхонь вони вже не підійдуть, але з них можна буде зробити, наприклад, чорної підлогу, крокви.
Якщо ж у дощок для опалубки поверхня залишиться чистою і на ній не буде напливів бетону, то можна буде використовувати їх повторно для пристрою фундаменту.
Якщо ж дошки отримали деякі забруднення їх можна використовувати для спорудження тимчасових конструкцій, які потрібні при будівництві будівлі. Даний матеріал потім часто використовується для тимчасових огорож, сходів і будівельних лісів.
Де купувати?
Безумовно, можна здійснити покупку в будівельному магазині, що займається продажем пиломатеріалів, але якщо ви хочете трохи заощадити, то варто купувати матеріали безпосередньо у виробника. Пилорами є в кожному місті і там можна або придбати вже готові дошки, або по заданих параметрах замовити їх виготовлення. Крім цього там же можна вирішити питання про вартість дощок для опалубки і про їх доставку на об’єкт. Якщо у вашому місті розташовані виробничі потужності якого-небудь лісництва, то там можна придбати матеріал ще вдаліше.
Також, якщо вам не важлива довжина дощок, можна звернутися на меблеве виробництво, де часто можна знайти залишки дощок, цілком придатних для спорудження опалубки.
Як розрахувати дошку для опалубки?
Продається дошка в кубах, значить нам потрібно знати скільки кубічних метрів дошки піде на пристрій опалубки. Розрахунок зробити досить просто. Вираховуємо погонні метри щитів опалубки — це їх довжина. Отримане число множимо на висоту щитів — це буде площа. Тепер залишилося цей результат помножити на товщину дошки і ми будимо знати скільки кубів дощок для опалубки нам потрібно.
Приклад розрахунку
Допустивши, у нас довга щитів вийшла 180 м. Висота щитів дорівнює висоті цоколя і становить 0,45 м. При такій висоті цоколя можна застосовувати дошку товщиною 30 мм.
Множимо отримані дані:
180х0,45х0,03 = 2,43 м3
Крім самої дошки потрібно придбати брусок для скріплення дощок в щити і пристрої підпірок. В середньому їх кількість дорівнює 30-40% від кількості дощок. І не забуваємо, що матеріал потрібно брати з запасом 5-10%.
На підставі цих даних потрібно розрахувати загальні витрати на опалубку, враховуючи вартість дощок.
Інформація з сайту http://postroy-sam.com/doska-dlya-opalubki.html
Продухи в фундаменті потрібні для того, щоб проміжок під підлогою першого поверху вентилювалося, для цього в цокольній наземної частини фундаменту робляться спеціальні отвори.
Така вентиляція необхідна, так як під підлогою може накопичуватися волога, що виходить із землі. Це може привести до того, що будівельні конструкції будуть перебувати під постійним впливом вологи, тим більше, що вона буде постійно накопичуватися. Ця проблема дуже актуальна при використанні під час будівництва дерев’яних конструкцій. При підвищеній вологості її може вразити гниль і цвіль, а також освіти на дерев’яних конструкціях грибка. До того ж, в підпільному проміжку може нагромаджується радіоактивний газ радон.
У зимовий період концентрація вологи і газу рідко підвищуються через дії низьких температур, тому що зменшується ймовірність випаровування, і здатні замерзати на будівельних конструкціях, залишаючись як би, в законсервованому вигляді до наступного підвищення температури. Щоб позбутися від такої серйозної проблеми, в наземній частині і роблять такі отвори.
Завжди потрібні продухи в фундаменті? Ні не завжди. Дані отвори робляться лише в тому випадки, коли є підпільне простір. Якщо ж у Вас підлоги першого поверху виконані по грунту, то продухи робити не потрібно.
Розміри продухів їх розміщення і кількість
Керуючись пунктом 9.10 нормативу СНиП 31-01-2003 (СП 54.13330.2011) «Будинки житлові багатоквартирні» загальна площа таких продушов повинна бути 1/400 всієї площі підлоги або техподвала. У місцях, де можливе виділення радіоактивних газів, розміри продухов будуть 1 / 100-1 / 150 від площі підлоги, (п.3.1. Керівництво МГСН 2.02-97). При цьому мінімальна площа всіх продухов повинна бути не менше 0,85 м², а одного — в межах 0,05 м². Слід пам’ятати, що великі вентиляційні отвори вимагають армування, такі, наприклад, як 300х300мм. Форма продухов може бути будь-яка: прямокутник, коло, квадрат, трикутник і т.д. Як правило, продухи виконуються у вигляді прямокутника або квадрата, так як вони виглядають більш естетично, та й виконання таких продухов не вимагає особливої технології. Продухи розташовуються на однаковому інтервалі один від одного, при цьому крайні продухи від кутів фундаменту повинні розташовуватися на відстані не більше 900мм. Вентиляційні отвори обов’язково розташовувати один проти одного, для кращої вентиляції, а їх кількість повинна бути парним.
Висота їх розташування від рівня землі залежить від висоти фундаменту, але розташовуватися вони можуть на висоті 300 мм і не нижче, щоб уникнути затоплення підпільного простору талими водами. Закон розташування такої: чим вище, тим краще.
Розрахунок продухів
Давайте як приклади розглянемо два варіанти розташування продухами, а також розрахуємо їх кількість.
Варіант 1
Вихідні відомості:
Є будинок з фундаментом 5х6 м по внутрішніх стінах, побудований в м Нижній Новгород. Виходячи з величини мінімального розміру одного продуху 0,05м², прінімаюем отвори прямокутного перетину 200х250 мм. Тепер слід продумати потрібну кількість таких отворів і розмістити їх відповідним чином.
калькуляція
Розрахуємо площу всіх вентиляційних отворів:
S = F / 400 = 30/400 = 0.075м²,
де F — загальна площа підвального простору.
Дізнаємося необхідне число продушіни:
N = S / P = 0,075 / 0,05 = 1,5 = 2шт,
де Р — площа одного отвору.
Виходячи з отриманих розрахунків, слід організувати 4 продуху, щоб не було вентильованих ділянок підпілля. Чому не 2, а 4? А тому, що тут вступає в силу ще одне правило, яке вимагає розміщення таких отворів на відстані не більше 900 мм від кожного кута фундаменту. Висота розташування від поверхні землі — 300мм.
Якщо житло має внутрішні перегородки з фундаментом, то такі отвори повинні бути у всіх перемичках, пов’язаних з фундаментом. Зазвичай, для перегородок монтують стовпчастий фундамент , якщо це дерев’яний будинок. В такому випадку буде організовано повне провітрювання підпільного простору.
Варіант 2
Вихідні відомості:
Побудований будинок, в якому використаний стрічковий фундамент, що розділяє підпільне простір на дві рівні частини розмірами 9х4 м. Передбачається виконання продухов прямокутної форми розмірами 200х250 мм, що відповідає мінімальному розміру. Будинок знаходиться в Іркутській області. Потрібно розрахувати необхідну кількість продухов і розмістити їх в потрібних місцях.
калькуляція
Загальна площа вентиляційних отворів:
S = (9х4 + 9х4) / 100 = 72/100 = 0,72м².
У зв’язку з тим, що в Іркутській області спостерігаються викиди газу радону, в чисельнику поставлена цифра сто.
Потрібне число продушіни:
N1 = S / p = 0,72 / 0,05 = 14,4 = 15шт.
З розрахунків видно, що їх кількість досить велика і це може позначитися на надійності фундаменту. Щоб зменшити їх число, потрібно збільшити початкові параметри продухов з 200х250мм до 250х300мм, тобто до 0,075м².
Виходячи з нового заданого умови, знову розраховуємо число вентиляційних отворів:
N2 = S / р = 0,72 / 0,075 = 9,6шт = 10шт.
Беремо за основу цифру 10 і ділимо її на 2. Після поділу виходить цифра 5 — це кількість вентиляційних отворів для кожної половини підпільного простору. У фундаменті, під внутрішньою стіною обов’язково потрібно зробити 3 вентиляційних отвори для повноцінної вентиляції.
Розрахувати потрібну кількість і розмір вентиляційних отворів підпілля можна і за допомогою онлайн калькуляторів в мережі Інтернет.
Як робляться продухи на практиці?
Багато забудовників приватних будинків не проводять ніяких розрахунків і продухи виконують при заливці стрічкового фундаменту. В якості опалубки використовують звичайні каналізаційні труби діаметром 110 мм. Кількість отворів для провітрювання розраховуються приблизно наступним чином: один отвір на 2-3 погонних метра фундаменту.
Чи правильно це? Не зовсім, але краще так, ніж взагалі без продухов. Навіть якщо вентиляційні отвори не були передбачені на етапі зведення фундаменту, то бурити вам будуть надалі продухи не більше 100 мм.
Закривати чи продухи в фундаменті на зиму?
Вентиляція підпільного пристрою повинна перевірятися круглий рік, особливо це стосується регіонів, де відбуваються викиди газу радону. Тому закривати продухи на зиму не рекомендується. Ця вимога описано в СНиП 11-3-79 «Будівельна теплотехніка». Відкривши такий документ на потрібній сторінці, можна побачити таблицю №2, в якій вказується, що температура повітря в підвалі і температура нижньої частини підлоги повинні мати практично однакове значення. Допускається різниця лише в 2 ° С, що може бути досягнуто тільки в результаті правильної вентиляції.
Якщо проблема в збереженні тепла в приміщенні, то краще підлогу утеплити зсередини, але вентиляційні отвори закривати не можна.
Як зробити продухи в готовому фундаменті?
Розрахунок розмірів і кількості продухов проводиться на етапі проектування будівлі, а вентиляційні отвори формують під час влаштування верхньої частини фундаменту. Але буває так, що про них забувають і згадують тоді, коли основні роботи по заливці фундаменту закінчені. Що робити в цьому випадки, як зробити продухи в готовому фундаменті?
Є кілька варіантів:
Прорізати або пробити вентиляційні отвори потрібних розмірів, використовуючи для цього спеціальний інструмент: болгарку або перфоратор, а може те й інше. Трудомісткість даної процедури залежить від матеріалу, з якого зроблений фундамент. Якщо це цегла, то проблем особливих не буде, а якщо це армований бетон, то доведеться добряче попрацювати. В такому випадку забудькуватість може перетворитися в зайві матеріальні витрати. Ціни на свердління таких отворів коливаються в межах 10-200руб за 1см глибини, в залежності від складності свердління.
Якщо це можливо, то влаштувати підлоги першого поверху по грунту. Це означає, що між землею і підлогою немає ніякого простору, що дозволяє вирішити таку проблему без додаткових витрат.
Практично вся Європа практикує будівництво індивідуального житла без продухів, укладаючи підлоги безпосередньо на грунт. Такі підлоги не страждають недоліками, властивими для підлог, які необхідно вентилювати. Підлоги, покладені безпосередньо на грунт, здатні витримувати куди більше навантажень, вони не прогинаються, і через відсутність підпільного простору під підлогою не утворюється волога, яка негативно впливає на конструкції підлоги і стін.
Якщо про продухами забули, то, може, варто переглянути технологію укладання підлоги, і заощадити на засобах, за рахунок зниження будівлі. Як варіант, можна засипати підпільне простір будівельним сміттям (цегляним боєм або відходами будматеріалів) упереміж з піском і добре утрамбувати, після чого укласти підлогу і не робити ніяких вентиляційних отворів.
Мінус підпілля ще і в тому, що в ньому можуть знайти притулок деякі гризуни або плазуни. У таких просторах, якщо в них дуже тепло, можуть розмножуватися багато видів комах, жучків і черв’ячків, які неодмінно виявляться всередині житла.
Це може статися тоді, коли з яких-небудь причин порушується цілісність підвального простору, що спричинить за собою проникливість під підлогу таких «звірів».
Продухи своїми руками
Скажу відразу, що зробити продухи в фундаменті своїми руками досить складно, так як товщина стрічки коливається в межах 40-60 см. А свердлити армований бетон такої товщини довго і витратно.
Є кілька способів зробити отвори в фундаменті:
Надбудова цокольній частині з цегли і з уже передбаченими отворами. Даний спосіб є самим правильним і досить простим, але у всіх випадках застосуємо. Так, наприклад якщо стіни вже зведені, то ясна річ надбудувати цоколь не вийде.
Зробити отвори перфоратором — найпопулярніший і доступний спосіб серед приватних забудовників. Залежно від марки бетону і від ступеня його армування на пророблення одного продуху потрібно від декількох годин до одного повного робочого дня. При цьому доведеться витратити кілька бурів по бетону. Свердлити дірки по периметру вентотверстія, працювати перфоратором потрібно не на повну потужність і періодично змочувати бур водою в уникненні перегріву.
Використовувати коронки по бутона і крок за кроком висвердлюють бетон по частинах, а потім перфоратором з списом вибивати бетон. Також складне і не швидкий спосіб.
Чим закрити продухи в фундаменті від мишей
При настанні перших осінніх заморозків польові гризуни починають шукати місця для проживання з більш комфортними умовами. Такі притулку миші — полівки знаходять в заміських будівлях. Там їм не страшний пронизливий вітер, який при мінусовій температурі робить поля малопридатними для існування.
Малі розміри і вроджена пронозливість дозволяють мишам проникати через найменші отвори в будівлях. Найбільше їх приваблюють підземні приміщення, де довше зберігається накопичене тепло.
Продухи (отвори для провітрювання підпільного простору) — найлегший для гризунів шлях проникнення в житло. З підпілля вони знайдуть можливості розселитися по всьому будинку.
Як і чим закрити продухи в фундаменті від мишей?
Щоб виключити підселення в заміський будинок небажаних сусідів, необхідно надійно закрити продухи в фундаменті від мишей, тобто перекрити шляхи їх можливого проникнення. Найпростіше цього досягти установкою грат на продухи підпілля. Клітини решіток повинні бути не більше 5 мм. Такі вироби можна пошукати в магазинах будівельних і господарських товарів. Нескладно їх виготовити і самостійно.
Якщо готових виробів в магазинах немає, дротова решітка або жорстка сітка знайдуться обов’язково. Прикинувши загальну площу всіх вентиляційних отворів, набуваємо потрібний матеріал. Грати нарізаємо ножицями по металу на прямокутники необхідного розміру. Далі необхідно виготовити деталі обрамлення, і оформити вироби в остаточний вигляд.
Для виготовлення рамки використовується біла або ж консервна жерсть, яка знайдеться в господарстві. Жесть нарізають смугами шириною приблизно 60 мм. Смуги згинають вдвічі по довжині, формують каркас решітки. Прямокутник з дроту обрамляють отриманими деталями смужок жерсті і кріплять шляхом простукування молотком. Виготовлені рамки встановлюють за допомогою дюбелів і шурупів в просвердлені отвори, закриваючи всі продухи.
Як позбавиться від вже проникли мишей?
Коли доступ в будинок для непроханих гостей перекритий, необхідно упевнитися в тому, що вони ще в житло не проникли. Для цього в будинку потрібно на деякий час розмістити споряджені мишоловки. Якщо традиційні мишоловки неприємні своєю жорстокістю, можна скористатися новинкою.
Нові мишоловки виконуються у вигляді закриваються пеналів з пластика. Гризунів вона не травмує, але надійно замикає всередині. Деякий час в пастці миша буде живий. Можна її випустити в найближчий ліс або поле.
Таким методом можна надійно захиститися від небажаного сусідства. Це набагато безпечніше використання отруйних речовин. При використанні отрути не можна виключити негативного впливу на здоров’я і самопочуття людей і домашніх тварин.
Дуже важливим фактором, який впливає на розрахунок і проектування фундаментів для сучасних будівель, є правильний вибір оптимальної глибини закладки. Грамотно розрахована глибина закладення дозволить Вам визначити вартість підстави. Наприклад, чим вище знаходиться підошва фундаменту, тим менше будівельних матеріалів буде потрібно на будівництво, а це значно впливає на вартість.
Щоб правильно визначити глибину закладення підстави, слід вивчити тип ґрунту на даній ділянці, також необхідно враховувати глибину промерзання і висоту залягання грунтових вод. Рекомендується враховувати і передбачувану довговічність майбутньої будови, яку можна визначити його класом і рядом інших факторів, в число яких входить чутливість будівлі до опадів.
Визначення глибини закладення фундаменту
Досвідчені будівельники часто стикаються з таким типом ґрунту, у якого верхній шар має низьку несучу здатність, при цьому характеризується великою сжимаемостью. Такий грунт досить часто змінює свої фізико-механічні властивості, які залежать в основному від кліматичних умов. Верхній шар такого ґрунту не є несучим, тому визначати глибину закладення слід починати саме з вибору несучого шару, який разом з підстилаючих шарами дасть рівномірне осідання будівлі, що не перевищує допустимої норми. Мінімальна глибина закладення підстави визначається, як правило, глибиною промерзання грунту, розташуванням грунтових вод і ступенем сдимистості. Чим більше води в грунті і чим ближче вона до поверхні, тим більшою буде глибина промерзання і сильніше сила обдимання, яка впливає на фундамент. Ці сили будуть здавлювати підставу, намагаючись його виштовхнути. Щоб знизити дію цих сил, фундамент потрібно заглибити. Також сили обдимання можна зменшити, якщо утеплити грунт за допомогою споруди спеціальної утепленої опалубки.
Рівень залягання грунтових вод на Вашій місцевості повинен бути зазначений в геотехнічної документації. Виходячи з цієї інформації, слід орієнтуватися на глибину підстави, щоб в подальшому він не підтоплюється і не був надмірно сирим. Якщо ж Ви плануєте підвальне приміщення, то в цьому випадку краще вивести фундамент трохи вище рівня землі. Звичайно, це відіб’ється на естетичну красу будинку, але зате Ви будете мати один додатковий поверх. Ще можна ізолювати підвальний фундамент сучасними ізоляційними матеріалами, однак це значно підвищить витрати на будівництво.
Глибина закладення підстави в основному залежить від того, наскільки глибоко залягають основні несучі шари грунту. Несучі грунти є міцний пласт землі, який може стати надійною опорою для будівлі. Тому при купівлі ділянки необхідно особливу увагу звернути на грунт, це дозволить істотно скоротити витрати на будівництво. Якщо несучий грунт недостатньо міцний, його можна зміцнити. Для цього забиваються залізні палі або заливаються бетоном, однак, це подорожчання будівництва.
Дуже важливим фактором є глибина промерзання грунту, адже від цього фактора залежить надійність і довговічність всієї споруди. Влітку підставу відчуває навантаження тільки від тяжкості будинку і тиску грунту, але ось взимку грунт промерзає на певну глибину, лід починає тиснути на фундамент. Ця сила може бути настільки потужна, що здатна витріщити чималі області грунту, і, відповідно, зруйнувати фундамент.
Найкраще, щоб рівень грунтових вод і рівень промерзання грунту перебували якомога далі один від одного, адже якщо грунт промерзне до рівня грунтових вод, випинання ґрунту буде дуже значним. Як і в попередньому випадку, ці показники слід шукати в геотехнічної документації.
Ще одним критерієм визначення глибини закладення фундаменту вважається сейсмічна активність місцевості. При неспокійних сейсмічних умовах фундамент необхідно посилювати, споруджувати більш міцні несучі колони, закладати сейсмічну подушку під підставою, що також впливає на глибину закладення.
Правильна технологія обстеження ґрунту
Щоб зробити аналіз грунту біля будівельного об’єкта, необхідно вирити шурф, глибина якого повинна становити не менше 2 м, сам же колодязь повинен розташовуватися на відстані декількох метрів від будівлі. Далі потрібно прибрати рослинний грунт темного кольору, його товщина може становити до 1 м. Під цим шаром розташовується природний грунт, який і стане підставою для підошви фундаменту.
На даний момент самим надійним підставою вважається піщаний грунт з величиною зерна, що дорівнює середньому або вище середнього значення. Такий грунт прекрасно пропускає воду, а також служить природним влагоотвод. Глибина закладення підстави в такому грунті повинна бути більше півметра. Рівень грунтових вод є дуже важливим фактором при укладанні фундаменту будівлі в піщаний грунт з дрібним зерном, адже такий грунт має властивість перенасичуватися вологою, в результаті чого погіршуються характеристики міцності природного підстави і просідання фундаменту в подальшому. Дуже приватною проблемою є просідання несучої конструкції підстави. Як правило, з нею стикаються при проведенні каналізаційної системи до будинку і влаштування водопроводу. Просідання призводить до порушення конструкції будинку, появи тріщин на його поверхні, а також до деформаційних змін стін. Щоб такого не сталося, глибина закладення фундаменту повинна бути більше 1 м від поверхні грунту, а сам грунт, який розташовується під підставою будівлі, необхідно ущільнити щебенем. Останній рекомендується розташовувати шарами товщиною приблизно по 4-6 см. Щебінь також слід ретельно утрамбувати, щоб міцність його була вище.
Варто зазначити, що при застосуванні заглиблених фундаментів в будівництві будівлі, яке володіє невеликим загальною вагою, навантаження на підставу фундаменту буде недостатня для стримування сил обдимання. Дещо по-іншому справа йде з будинками, загальна вага яких є досить великим. У цьому випадку дві сили будуть врівноважувати один одного. Якщо ж сили обдимання не стримувати навантаженням на підставу, то це обов’язково призведе до деформаційних змін, як в конструкції будинку, так і на ділянці, де він розташовується.
Щоб уникнути такої проблеми, в пристрій заглибленого фундаменту будівлі необхідно вкласти значну суму грошей для його оптимізації під умови, які з самого початку не були розраховані. В даному випадку набагато економічніше буде використання спеціальних мелкозаглубленних фундаментів, глибина закладення яких відповідає конструкції будинку і дозволяє скоротити бюджет приблизно в півтора-два рази. Щоб домогтися високої надійності від таких типів несучих конструкцій, слід грамотно скласти проект. Пам’ятайте, що з підвищенням глибини промерзання, зростає і ефективність використання мелкозаглубленних підстав будівель.
Отже, при купівлі землі бажано відразу враховувати всі перераховані моменти, таким чином, Ви забезпечите себе від зайвих витрат на будівництво
Фундамент є основою будинку, від якої залежать міцність і надійність всієї будівлі. Саме тому роботи нульового циклу є найважливішим етапом будівництва. На цій стадії потрібно врахувати всю сукупність навантажень, з якими доведеться справлятися фундаменту в ході подальшої експлуатації будинку. Однак іноді починає кришитися підставу вже побудованого будинку. Руйнування можна помітити по тріщинах і заглибленням у поверхні, в результаті чого матеріал фундаменту починає розсипатися, як пісок. При цьому спроби замазати утворилися виїмки за допомогою цементу часто не можуть змінити ситуацію на краще, і після чергової зими подрібнення знову може продовжитися. Чому ж це відбувається і як виправити ситуацію?
Чому кришиться фундамент
Дуже важливо вчасно помітити подрібнення фундаменту, інакше зростає ризик того, що на ремонт потрібно багато часу і коштів. До того ж в цьому випадку, швидше за все, доведеться лагодити не тільки сам цоколь, а й стіни. Тому рекомендується періодично перевіряти стан будівлі. Для цього не потрібно купувати якісь спеціальні прилади, достатньо буде просто уважного візуального перегляду.
Про те, що фундамент втрачає міцність і надійність, можуть свідчити тріщини будь-якої довжини і глибини на його поверхні і стінах будинку, в результаті чого пошкоджується цоколь. Відшарування обробки говорить про те, що матеріали для фундаменту низькоякісні. Навіть незначні порушення горизонтального рівня підлоги є сигналом того, що почалися процеси, які несприятливо впливають на стан фундаменту. Також про кришеним фундаменту може говорити зміна рівня грунту і вологість цоколя.
Перед початком ремонту, перш за все, потрібно визначити причину даної проблеми, адже від цього залежить те, яким саме способом її можна усунути.
Основним фактором того, що фундамент може почати кришитися, є порушення технології при будівництві цоколя, а саме неправильний вибір будівельних матеріалів, маленька глибина залягання і неточно прораховані розміри підстави. Ще одна причина — неправильний вибір типу фундаменту, що може привести до того, що він не витримав навантаження від даного будови. Нерівномірне усадка будівлі також є причиною крошения підстави. Щоб ця проблема не привела до серйозних наслідків, необхідно постійно доглядати за цоколем. Найкраще розширити площу основи фундаменту з жорстким кріпленням до старого основи. Невідповідна грунт є дуже поширеною причиною, усунути яку практично неможливо. В цьому випадку доведеться ретельно зміцнювати фундамент і стіни будинку. Наприклад, може допомогти виливок додаткових стовпів з розширеним підставою.
Також слід зазначити неякісну гідроізоляцію і, відповідно, руйнування структури фундаменту стічними і грунтовими водами. Виправити цю проблему дуже небезпечно, адже для цього доведеться відкопати фундамент, в результаті з’являється ризик повторної усадки. Кращий вихід з даної ситуації — система відведення вологи від цоколя, в тому числі сливи і стоки з даху. Ще одна причина — це перепланування будинку. В цьому випадку може збільшитися або зміститися навантаження, передаватися на фундамент нерівномірно, через це деякі його частини під високим тиском починають руйнуватися.
Що робити, якщо кришиться фундамент
Якщо запобігти катастрофі фундаменту не вдалося, і в результаті сталося його повне руйнування, яке спричинило за собою порушення конструкції стін, необхідно провести повну його заміну. Спочатку слід поміняти ті частини, на які припадає найбільше навантаження — це кути, зони під вікнами і біля проходів. У цьому випадку використовується метод поетапної виливки з залізобетону. При цьому потрібно пам’ятати, що всі частини, які будуть замінюватися, повинні містити арматурні прив’язки. Це додасть більшої міцності основи. Але якщо ще можна врятувати пошкоджений цоколь, то не варто проводити таких складних процедур, можна просто долити відсутню ширину фундаменту, прив’язавши її до основи.
Для реконструкції фундаменту Вам будуть потрібні такі матеріали: грунтовка, анкера, арматура, обойми і цементно-піщаний розчин. На даний момент дуже поширеним методом реконструкції підстави, яке кришиться, є застосування залізобетонних і бетонних обойм. Принцип робіт в цьому випадку полягає в посиленні конструкції цоколя, щоб запобігти його подальші руйнування. Пам’ятайте, що всі роботи потрібно проводити дуже акуратно, так як пошкоджений фундамент є дуже крихким, і ймовірність пошкодити його ще більше досить висока.
У разі цегляних стін не рекомендуються підкопи. Єдиний вихід з цієї ситуації — це розширити основу фундаменту. Для цього використовуються залізобетонні обойми, які необхідно встановлювати як всередині, так і зовні. В першу чергу по всьому периметру і якомога ближче до основи потрібно вирити траншею, ширина якої повинна складати приблизно 0,5 м. Її глибина повинна бути рівною глибині основи фундаменту. Далі поверхню основи слід зачистити, прибрати всі обсипаються шари, після чого ретельно покрити ґрунтовкою. На наступному етапі по всьому периметру встановлюють анкера на відстані приблизно 0,5-1 м один від одного. У них необхідно просвердлити отвори, в які потім вставити арматуру. Саме вона виступає в якості сполучного елемента між старим і новим фундаментами.
Тепер можна приступати до заливання попередньо виритої траншеї цементно-піщаним розчином. При незначних руйнування старого цоколя цілком можна використовувати стандартне співвідношення: 1 частина цементу до 3 частин піску. Якщо ж фундамент кришиться дуже сильно, і його стан близький до критичного, то відсоток цементу потрібно збільшити. Поки поверхню тільки що залитого нового фундаменту повністю не висохне, її необхідно періодично збризкувати водою. Це допоможе уникнути тріщин. На заключному етапі реконструкції зруйнованого фундаменту рекомендується зробити якісну гідроізоляцію, щоб надалі уникнути проблем з кришеним цоколя. Це можна зробити за допомогою спеціальних гідрофобних засобів, які можна придбати в будь-якому будівельному магазині. Найкраще просочувати матеріал фундаменту гідроізоляцією в спекотний літній період, коли бетонна конструкція повністю висохне. Розчин гидрофобного кошти слід наносити на поверхню сухого бетону. Як тільки гідроізоляція вбереться, фундамент стане більш стійким до впливу вологи і перепаду зовнішніх температур. Якщо ж фундамент кришиться не по днях, а по годинах, то в цьому випадку потрібно прикріпити до нього механо сітку і обштукатурити стіни. Щоб подрібнення фундаменту більше не повторювалося, за цією частиною будинку необхідно регулярно і грамотно доглядати.
Основними правилами догляду за підставою є тепловий захист (якісна теплоізоляція допоможе підвищити морозостійкість бетону), а також заходи щодо запобігання його підтоплення.
Як відомо, фундамент є основою всієї споруди. При будівництві будинку без нього не обійтися. І дуже важливо зрозуміти, який його вид буде оптимальним на конкретній ділянці. На сьогоднішній день існує 3 основних типів фундаменту: фундамент, заливний (стрічковий) і блоковий. Однак перший вид досить дорогий. По всьому периметру будинку під майбутніми несучими стінами потрібно буде вбити в землю кілька паль. Вони проникнуть глибоко в грунт, проходячи через шар рухомий глини і спираючись на стійкий шар. Практично так само закладається заглиблений стрічковий фундамент. В основному його роблять глибиною від 60 до 200 см, все залежить від ваги будови, типу грунту, рівня залягання грунтових вод. Якщо будується неважкий будинок з дерева (а не з цегли), при цьому грунтові води залягають глибоко, можна будувати мелкозаглубленний стрічковий фундамент. З невеликих блоків, як правило, роблять стовпчастий фундамент. Найчастіше його споруджують на піщаних ґрунтах, де немає або невеликий шар рухомого глинистого грунту.
Особливості заливного стрічкового фундаменту
Стрічковий заливний фундамент найчастіше споруджують при будівництві будинку з цегли, пінобетону або газобетону. Фундамент такого виду є суцільною стіною з цегли, бетону, залізобетону або бутобетону, його зводять по всьому периметру будинку, що будується, включаючи всі його капітальні стіни. Заливний фундамент має безліч переваг перед іншими типами. Перш за все, він має тривалий термін експлуатації. Така підстава досить міцне і надійне, здатне витримати споруду найскладнішою архітектурної форми. При такому фундаменті можна створювати цокольний поверх, підвал або підземний гараж. Це просто ідеальний варіант для будівництва будинку на глинистих ґрунтах з глибиною промерзання грунту більше 1 м. Підошва заливного фундаменту закладається глибше рівня промерзання, тому виштовхування підстави не відбудеться.
Недоліками даного виду підстави можна назвати важкі земляні роботи, які пов’язані з риттям котловану значної глибини по периметру будинку і під несучими стінами. Крім того, будуть потрібні великі матеріальні витрати на придбання матеріалів, які роблять його найдорожчим в порівнянні з фундаментами іншого типу. Однак всі ці недоліки не зменшують популярність зведення стрічкового заливного фундаменту, особливо це відноситься до індивідуального будівництва.
Будівництво заливного фундаменту — це досить трудомісткий процес, але не складний, по силу кожному, хто має досвід роботи з будівельними матеріалами і інструментами. Для будівництва такого підстави Вам будуть потрібні наступні інструменти і пристосування: совкова лопата, обценьки, молоток, штикова лопата, залізна арматура, вібратор, за допомогою якого виробляють ущільнення бетону, шпагат або жилка, якими позначають кордону майбутнього фундаменту, гідроуровень і ємність для приготування бетонної суміші . Для робіт Вам необхідно придбати всі матеріали, тип, марки і вид яких повністю відповідають складеним проектом. Найчастіше для заливки фундаменту застосовується бетон марки 250 або 300. Щоб приготувати бетонну суміш, потрібно використовувати великий заповнювач (щебінь або гравій), дрібний заповнювач (пісок), а також воду і цемент. Бетонна суміш з гравію дуже рухлива і їй потрібна більша кількість цементу. Найкращим вважається бетон з щебеню, а для збільшення його рухливості застосовують Клінец.
Особливості фундаменту з блоків
Дуже поширеними є стовпчасті фундаменти. Їх можна застосовувати в різних ситуаціях, але частіше за все їх зводять при будівництві легких споруд: бань, гаражів, теплиць, господарських будівель та іншого.
Основними перевагами даного підстави є його дешевизна і простота монтажу. До того ж для його будівництва можна використовувати досить широке коло матеріалів, від дерева і стали до залізобетону. Особливо гарні фундаменти з блоків на рухливих грунтах і грунтах з високим рівнем вод. Невелика площа стовпа, на який не впливають сили морозного пученія при можливості закладення основи нижче глибини промерзання, гарантує те, що будівля на стовпчастих фундаменті залишиться неушкодженим. Такі підстави практично в 1,5-2 рази дешевше фундаментів мілкого закладення і в 3-5 разів дешевше фундаментів глибокого закладення.
Однак є у столбчатого підстави і деякі недоліки, які не можна залишати без уваги при проектуванні навіть найпростіших і легких споруд. Головним проблемним місцем стовпчастих фундаментів є прагнення до перекидання на горизонтально-рухомих грунтах. Такі фундаменти ні в якому разі не можна встановлювати на грунтах з малою несучою здатністю. Звичайно, прагнення до перекидання можна компенсувати пристроєм ростверку з дерев’яних, сталевих або залізобетонних балок. Але самостійно збільшити несучу здатність ґрунтів не вийде. В цьому випадку доведеться вдаватися до альтернативних методів, наприклад, пристрою свайно-забивного фундаменту, але тоді виникне питання про співвідношення цін.
На сьогоднішній день розрізняють такі види стовпчастих фундаментів: дерев’яні стовпчасті фундаменти, бутові, монолітні і буронабивні фундаменти.
Технологія першого типу фундаменту заснована на виготовлення та встановлення так званих дерев’яних стільців, які виготовляють із колод. Перед установкою в грунт деревину обробляють антисептичним просоченням. Щоб точно встановити фундамент, необхідно відкопати невеликий котлован, на дно якого укласти бетонну плиту або камені, а можна просто зробити виливок з бетону, в яку занурити кінці «ніжок» стільця. Верхня стійка обов’язково повинна бути вище проектної позначки, щоб потім при необхідності можна було спиляти на необхідну величину.
Бутові стовпчасті фундаменти влаштовують методом пошарового укладання так званого бутового каменю (валуни граніту або іншого міцного каменю діаметром приблизно 15 см) в рідкий розчин, після чого кожен шар розчину ретельно штикують. У найкращому варіанті каміння повинні опинитися в оболонці з розчину. Замість буту цілком можна застосувати перепалений повнотіла червона цегла. Для якісного стовпа слід викопати котлован з мінімальним запасом по габаритам. Можна викласти дно і стінки котловану товстою плівкою, щоб знизити вплив ґрунтових вод на стовпи.
Монолітні стовпчасті фундаменти практично нічим не відрізняються від бутового фундаменту, тільки в даному випадку в котлован відливають товарний бетон. Для забезпечення більшої міцності можна встановлювати армувальний каркас з випуском арматури або закладного виробу, яке потрібно встановлювати під проектну відмітку. Найпростіші буронабивні фундаменти можна отримати за допомогою спеціального ручного бура, який дозволяє отримувати безпосередньо в грунті безопалубочного форму з розширенням внизу у вигляді подушки. Після цього в цю форму встановлюють армувальний каркас і заливають товарний бетон. Отже, фундамент з блоків кращий на грунтах з низькими грунтовими водами для будинку з підвалом, а у всіх інших випадках краще вибирати заливний фундамент.
Фундамент є основою будь-якої споруди. При створенні цього конструктивного елемента всі роботи потрібно виконувати з особливою ретельністю, адже саме від правильного вибору підстави і від того, наскільки якісно він виконаний, залежить міцність і довговічність зведеного на ньому цегляного будинку. Побудувати фундамент для цегляного будинку цілком можна своїми руками, досить лише розібратися в різних типах фундаментів, знати про їх сильні і слабкі сторони, а також вміти поводитися з інструментом.
Перед вибором певного типу підстави необхідно врахувати велику масу цегляного будинку, в іншому випадку облаштування фундаменту, що не розрахованого на великі навантаження, призведе до утворення тріщин на стінах будинку і часткового його руйнування. Тому потрібно зробити технічне обстеження будівель. Навантаження від цегляної будівлі здатні витримати такі типи фундаментів: стрічковий, пальовий і плитний. Варто зазначити, що для будинку з цегли не рекомендується використовувати мелкозаглубленние і стовпчасті підстави. Однак це стосується лише мелкозаглубленного стрічкового фундаменту і стовпчастого підстави з металевих труб, оскільки вони не можуть витримати велике навантаження від цегляного будинку.
При виборі типу фундаменту необхідно дотримуватися ряду певних вимог і норм для кожного з них. Правильний фундамент для цегляного будинку можна створити лише при дотриманні цих норм. Отже, слід враховувати фізико-механічні характеристики грунту, рельєф, глибину промерзання грунту і рівень грунтових вод. Найкраще запросити досвідченого фахівця, який після досліджень дасть детальні дані характеристик грунту. Після цього можна вже приступати до вибору та облаштування фундаменту.
Фундамент палі для цегляного будинку
Фундамент палі ідеально підходить для будівництва будинку з цегли на обсипаються грунтах, які не здатні витримувати великі навантаження. Завдяки сваям вага споруди рівномірно розподіляється на більш щільні і глибоко залягають шари грунту. Зверху палі повинні об’єднуватися бетонним ростверком, який приймає первинну навантаження від стін будинку. При зведенні даного підстави можна значно заощадити на будівельних матеріалах, до того ж помітно зменшується обсяг робіт, однак без спеціальної техніки для буріння тут не обійтися.
Для будинку з червоної цегли кращим рішенням вважається буронабивних залізобетонне з широкими підошвами паль підставу. Під несучими стінами потрібно залити бетонну стрічку, під якою на однаковій відстані розташовуються вертикальні стовпи. В даному випадку вага буде рівномірно розподілятися спочатку на ростверк, а потім на кожен фундамент стовп. При дотриманні технології будівництва свайне підставу для одноповерхового цегляного будинку зможе витримати і додаткове навантаження у вигляді майбутніх надбудов, однак це рекомендується врахувати відразу і будувати з запасом міцності.
Стрічковий фундамент для цегляного будинку
Cтрічковий фундамент зводять під цегляний будинок в тих випадках, коли в конструкції використовуються масивні бетонні перекриття. Така підстава здатне витримати великі навантаження, при цьому відрізняється своєю простотою. Стрічковий фундамент, як правило, розміщується по периметру будівлі і під внутрішніми стінами. Головною перевагою такої підстави вважається можливість створення цокольного поверху або підвалу, де стінами є стрічка фундаменту.
За типом конструкції розрізняють збірний і монолітний стрічковий фундамент. Монолітна підстава є цілісною, армованої конструкцією з бетону. Слід зазначити високі характеристики такого фундаменту, до того ж звести його можна самостійно. Однак на застигання і набору міцності монолітного фундаменту потрібно досить багато часу. Збірний фундамент володіє дещо меншими міцності, він складається з кам’яних або бетонних блоків. Така підстава зводиться швидше, але для виконання робіт буде потрібно додаткова робоча сила і спеціальна техніка.
Залежно від навантаження на грунт бувають мелкозаглубленние і заглиблені стрічкові фундаменти. Мелкозаглубленнимі є фундаменти з глибиною в 50-70 см, вони підходять для легких конструкцій. Така підстава не зможе витримати вагу цегляного будинку, тому найчастіше облаштовують заглиблений фундамент. Така підстава потрібно закладати на 30 см нижче рівня промерзання грунту, а також у випадках, коли в проекті передбачений цокольний поверх.
Для будівництва стрічкового фундаменту, перш за все, необхідно розчистити ділянку, зняти шар дерну і розмітити місце для майбутнього заснування. При цьому стежте, щоб кути були строго прямі. Далі за допомогою екскаватора або вручну слід викопати траншею або котлован потрібної глибини. Якщо проект будинку передбачає наявність цокольного поверху або підвалу, тоді копаємо котлован, інакше траншею. Після цього потрібно ретельно вирівняти дно по горизонту і за допомогою теодоліта перевірити позначку глибини в кутах.
Для монолітного стрічкового фундаменту дно траншеї необхідно полити водою і присипати шаром суміші з дрібного гравію і піску товщиною в 200 мм. Потім вся поверхні ретельно трамбується виброплитой, подушка затьмарюється гідроізоляцією і зверху все заливається невеликим шаром бетону. Для збірного фундаменту утрамбовку і створення подушки слід проводити лише в місці, де будуть встановлюватися бетонні блоки. Також потрібно пам’ятати, що при створенні збірного фундаменту буде потрібна допомога спецтехніки, так як бетонні блоки мають дуже велику масу. Як тільки встановили блоки, їх потрібно скріпити цементно-піщаним розчином. При створенні монолітного фундаменту в першу чергу доведеться встановити опалубку з дерев’яних дощок товщиною 40-50 мм, які жорстко фіксуються розпірками.
При установці опалубки не забувайте перевіряти вертикальність стінок. Варто відзначити, що висота фундаменту над рівнем землі повинна становити більше 40 см, а для вологих ґрунтів ще більше. На наступному етапі приступає до створення арматурного каркаса. Для цього будуть потрібні прути арматури товщиною 6-10 мм. Необхідна кількість прутів потрібно зварити між собою, потім готовий каркас опускається в траншею на заздалегідь розташовані підпірки з цегли або каменю. Залишилося лише приготувати бетон і залити його всередину опалубки. Свіжозалитий фундамент слід залишити до повного застигання, а в перший час періодично потрібно поливати поверхню водою, щоб бетон не пересох і не розтріснувся. Як тільки бетон застиг, потрібно зняти опалубку і провести гідроізоляцію фундаменту, для чого підійдуть різні рулонні, обмазувальні і інші гідроізоляційні матеріали.
Плитный фундамент для кирпичного дома
Основание, выполненное в виде монолитной железобетонной плиты, считается самым простым и самым затратным в обустройстве. Данное основание под кирпичный двухэтажный дом считается идеальным решением для любого рельефа и вида грунта. Плита, благодаря своей целостности, способна выдерживать нагрузку кирпичного строения даже при существенных подвижках грунта, как сезонных, так и незапланированных. Такой фундамент чаще всего используют на просадочных, пучинистых и чрезмерно влажных грунтах.
Багато власників приватних будинків, які здійснюють будівництво своїми руками, досить часто задаються питанням, чи можна заливати фундамент частинами з перервами в роботі, які можуть становити 1-2 дня? Процес зведення малоповерхових будівель або котеджів, що мають кілька поверхів, до початку монтажу вертикальних конструкцій будинку вимагає установки певного виду бетонної основи. Найбільш часто використовують стрічковий фундамент з невеликою надземною частиною.
Залежно від периметра стін будинку і глибини стрічки, яка повинна перевищувати глибину промерзання грунту, обсяг бетонної суміші може обчислюватися десятками кубічних метрів. При виготовленні бетону своїми руками необхідно ретельно перемішувати всі компоненти суміші в потрібному співвідношенні вручну або за допомогою електрифікованої бетономішалки. Варто відзначити, що за один день практично неможливо отримати необхідну кількість розчину для фундаменту. Саме тому виникає потреба порційного виготовлення підстави. Навіть при промисловому будівництві, коли застосовується досить велика кількість бетономішалок, практично неможливо доставити на будівельний майданчик потрібну кількість бетону для одноразової заливки бетонного фундаменту. Причинами цього можуть стати несправності робочої техніки чи брак будівельних матеріалів. При необхідності заливки фундаменту частинами слід знати і дотримуватися деякі вимоги до виконання їх бетонування.
В першу чергу потрібно правильно підготувати траншею. Її ширина, як правило, залежить від розрахункової ширини фундаменту і від типу грунту, який знаходиться на Вашій ділянці. При наявності глинистих або щільних суглинних грунтів, траншею можна виготовити на ширину фундаментної стрічки. Якщо ж на ділянці переважають піщані ґрунти, які мають високі поглинаючою здатністю, то для зниження гігроскопічності ґрунту рекомендується виготовити ширшу канаву, передбачивши можливість установки опалубки.
На наступному етапі можна починати укладати бетон. При ручному замішуванні або за допомогою невеликої бетономішалки масу слід вивантажувати у міру приготування. Якщо потрібно зробити перерву, то в цьому випадку краю бетонної заливання не загладжуються. Бетон може схоплюватися від декількох годин до декількох діб, в залежності від погодних умов і марки використовуваного цементу. Це дозволить більш міцно зчепитися новим порцій бетону з укладеними раніше. Для більшої міцності на вигин і розрив, стрічку бажано зміцнити арматурою, вбивши стрижні в незастиглу масу. Заповнивши весь обсяг підготовленої канави, можна приступати до виготовлення надземної цокольній частині фундаменту. Вона повинна монтуватися на ще не повністю застиглий нижній шар.
Для цього по всьому периметру стрічки потрібно спорудити щитову дощату або листову опалубку і надійно з’єднати між собою окремі щити, зафіксувавши їх розпірками. Після цього на арматурні стержні необхідно закріпити нову армуючої конструкцію зі сталевих стрижнів, які з’єднані зварюванням або дротяної скручуванням. Особливу увагу слід приділити кутах підстави. Стрижні краще укладати зігнутими під прямим кутом.
Заливка фундаменту по частинах
Як тільки установка, кріплення опалубки і арматурної основи закінчена, можна приступати до заливання надземної частини фундаменту. Звичайно, в ідеалі цей процес повинен проходити в один прийом, щоб вийшла цілісна або монолітна залізобетонна конструкція. Заливка бетону з машини-міксера є найшвидшим і зручним способом заливки. В цьому випадку бетон доставляється до місця робіт на міксері, в який поміщається приблизно до 8 кубів бетонної суміші. Однак в деяких випадках неможливо провести заливку за один прийом (підвів постачальник, не встигла прийти машина з бетоном). Також проблематично виконати заливку за один прийом, якщо бетонну суміш Ви готували самостійно за допомогою побутової бетономішалки.
На даний момент існує два способи заливки бетону частинами, які, як правило, залежать від періоду, за який планується провести заливку розчину. Перший спосіб здійснюється в разі, якщо робота переривається менш ніж на 12 годин. В цьому випадку заливати бетон необхідно шарами і обов’язково після закінчення бетонних робіт залитий шар бетону потрібно накрити плівкою або руберойдом. За проміжок часу менше 12 годин поверхню бетону, яка накрита плівкою, не встигне засохнути. Перед відновленням заливки рекомендується видалити бетонне «молочко» з поверхні залитого шару бетону. Такий спосіб з’єднання не застиг шарів бетону називається «гарячий шов».
Другий спосіб заливки бетону частинами використовується, коли перерва між заливкою становить більше 12 годин. У цьому випадку бажано дочекатися повного затвердіння першого шару бетону, в іншому випадку зовнішня поверхня залитого бетону покриється кіркою, а під нею ще залишилася що не встигла зміцніти суміш. Якщо ж на такому, що не затверділому шарі почати заливку, кірка не витримає тиску і потріскається, що в результаті може привести до негативних наслідків при експлуатації фундаменту. Такий спосіб заливки частинами називають «холодний шов».
Як уже згадувалося, бетон рекомендується заливати шарами. Шари можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Горизонтальний шар повинен заливатися на половину від висоти опалубки, він не вимагає розмежувань. Бажано не робити шар занадто тонким.
Пам’ятайте, що шов заливається бетону не повинен проходити в тому місці, де знаходяться нитки арматури. Висота шару повинна бути вище або нижче арматури. Щоб здійснитися вертикальну заливку бетону, опалубку необхідно розділити на окремі ділянки за допомогою перегородок. Така заливка в основному виконується, коли бетонування відбувається поетапно, невеликими частинами.
При заливці бетону частинами слід дотримуватися деяких рекомендацій. Перш за все, рекомендується заздалегідь продумати етапи заливки бетону. Також слід розділити всю площу заливки на сектора. Дуже важливо ще оптимально розподілити обсяг доставляється бетонної суміші на об’єкт, згідно з планом заливки. Бетон рекомендується заливати рівномірно по всій площі заливається ділянки. При заливці способом «холодний шов», поверхня раніше залитого бетону необхідно ретельно очистити і видалити з нього цементну плівку (молочко), адже вона перешкоджає зчепленню бетону між собою. Видалити цементне молочко можна механічним способом, за допомогою молотка і карщеткі, а також хімічними складами. При заливці «гарячим швом» в проміжках між бетонуванням обов’язково необхідно накривати шар бетону плівкою або руберойдом. Також потрібно знати, що при здійсненні робіт при негативних температурах, поверхня бетону потрібно очистити від снігу і льоду.
Таким чином, Ви цілком можете здійснити заливку фундаменту окремими частинами за умови дотримання певних вимог до роботи і, не перевищуючи перерв певних термінів.
При будівництві будь-якої будівлі найголовнішим є правильне пристрій фундаменту. Його необхідно залити у відповідності з усіма будівельними нормами і стандартами, тільки тоді підставу буде відрізнятися міцністю, надійністю і довгим експлуатаційним терміном. Від того, наскільки правильно зроблений фундамент, залежатиме подальше благополучне проживання в будинку.
Бетонний розчин являє собою суміш, яка складається в основному з цементу, пісочної суміші або щебеню, розведеного водою. Цей універсальний будівельний матеріал може служити для організації фундаментів, вирівнювання поверхонь (заливка підлог і створення стяжок) і зведення несучих конструкцій. Даний матеріал володіє прекрасними технічними характеристиками, тому може використовуватися в широких температурних діапазонах і при різній вологості. Ви можете замовити бетон на профільних підприємствах, виготовити його вручну або за допомогою засобів малої механізації, але в будь-якому випадку він повинен повністю відповідати поставленим завданням.
Щоб точно визначити час виконання робіт і кількість необхідного матеріалу, потрібно зробити необхідні розрахунки і визначити необхідний обсяг бетону.
Розрахунок кількості бетону для стрічкового фундаменту
На даний момент стрічковий фундамент є одним з найпопулярніших типів підстав при будівництві. Він прекрасно підходить при малоповерховому будівництві, а також при зведенні дачних будинків. Це можна пояснити тим, що підстава стрічкового типу має прекрасну міцністю і відрізняється від інших типів фундаментів простий і швидкою заливкою, з якої цілком можна впоратися самостійно.
Провести розрахунок кількості бетону для фундаменту досить просто, Вам потрібно лише знати його параметри, а саме — ширину фундаментного шару і висоту його стрічки. Варто відзначити, що підстава стрічкового типу завжди роблять з прямокутним перетином, так що для визначення площі Вам потрібно лише перемножити ці показники. Також слід знати, що висота фундаментного шару формується з двох показників — глибини закладки самого фундаменту і розміру його надземної частини. При цьому пам’ятайте, що висота стрічкового фундаменту повинна бути як мінімум в два рази більше його ширини. Під загальною довжиною фундаментної стрічки мається на увазі як периметр з зовнішньої сторони, так і довжина всіх перегородок між кімнатами. Однак міжкімнатні перегородки не завжди є конструкцією несучого типу, тому під них повинен заливатися легший фундаментний шар, який має власні геометричні пропорції. Це дуже важливий фактор, оскільки враховується при створенні розрахункової формули. Отже, щоб правильно розрахувати необхідну кількість бетону для стрічкового фундаменту, слід робити це за формулою: V = S x L, де S — площа перетину стрічки, а L — довжина фундаментної стрічки.
Розрахунок кількості бетону для пальового фундаменту
Підстава пальового типу являє собою палі, які занурені в грунт, а також заздалегідь пробурені свердловини, в які залито бетонний розчин. Фундамент палі найчастіше використовується при зведенні легких будівель на спучуються грунтах або при глибокому заляганні несучого шару. Така конструкція досить популярна завдяки простоті виготовлення та чималий економії будівельних матеріалів.
При круглому перерізі фундаментних стовпів розрахунок слід виробляти, виходячи з площі поперечного перерізу за формулою: S = 3,14 x R ^ 2, де R — радіус стовпчика. Отриманий результат необхідно помножити на висоту і кількість стовпів. Аналогічним чином проводиться розрахунок кількості бетону для паль квадратного перетину.
Розрахунок кількості бетону для плитного фундаменту
Плитковий фундамент являє собою моноліт, який складається із залізобетону. Така конструкція буде розташовуватися по всій площі Вашого споруди. Підстава плитного типу найчастіше застосовується на складних грунтах (до них відносять так звані плаваючі ґрунти), при відсутності в приміщенні підвального приміщення, а також коли при будівництві в якості підстави підлоги виступає плита. Головною особливістю плитного фундаменту можна назвати те, що він дає досить незначний тиск на грунт, до того ж володіє підвищеною жорсткістю. Завдяки цьому плитне підставу здатне витримати великі навантаження, не руйнуючись, що не осідаючи і не покриваючись тріщинами.
Якщо Ви будете використовувати при будівництві даний тип підстави, то потрібно знати, як правильно здійснити розрахунок кількості бетону для такого фундаменту. В цьому випадку використовуються спеціальні ребра жорсткості, так що при розрахунку обсягу бетону їх обсяг також необхідно враховувати. Формула розрахунку досить легка: V = S x H, де S — площа плити, а Н — товщина цієї плити. Пам’ятайте, що обсяг ребер жорсткості необхідно обчислювати окремо, після чого отримане значення потрібно скласти з об’ємом власної плити.
Розрахунок обсягу бетону для заливки підлоги
Стяжка підлоги, як правило, формується для вирівнювання покриття при подальшому декоруванні. Товщина стяжки може складати 40-100 мм, все залежить від складу бетону і вирішуваних завдань. Варто зазначити, що більш тонка стяжка більше схильна до передчасного руйнування та розтріскування. Заливку рекомендується проводити за один раз, утворюючи моноліт. Пам’ятайте, що недолік матеріалу може негативно вплинути на якість конструкції, тому до розрахунку кількості бетону слід підійти дуже відповідально. Якщо стяжка укладається на горизонтальну поверхню, то обсяг необхідного матеріалу розраховується за формулою: V = S x H, де S — площа поверхні стяжки, Н — товщина стяжки.
Значно складнішою видається справа в разі, якщо базова поверхня вертикальна, і стяжка має неоднакову товщину по всій поверхні. В даному випадку потрібно буде оперувати середніми величинами товщини стяжки, а це призводить до деяких неточностей.
При проведенні робіт по заливці фундаменту потрібно знати не тільки обсяг необхідного бетону, але і його склад за обсягом компонентів. Такий розрахунок необов’язково проводити при замовленні вже готової суміші, а ось при самостійному виготовленні бетону даний процес дуже важливий.
Як відомо, бетон складається з суміші цементу, щебеню або іншого наповнювача, піску і води, так що грамотний підбір співвідношення всіх компонентів забезпечить надійність і довговічність будівлі, що зводиться. Основними характеристиками бетону можна назвати водоцементне співвідношення, марка використовуваного цементу і особливості наповнювача, виходячи з цих даних, можна правильно підібрати інгредієнти для марки бетону, необхідної по проекту. Правильно підібраний склад бетонної суміші дозволить Вам повністю реалізувати поставлені завдання, а також забезпечити грамотний витрата коштів і економію матеріалів. Тепер Ви знаєте, як зробити розрахунок кількості бетону для фундаменту. Пам’ятайте, що до даної процедури потрібно підходити дуже відповідально, тоді отриманий результат обов’язково порадує Вас.
